Запаси, ресурси та прогнозні ресурси: як правильно читати дані про родовище

Цифра «10 млн тонн» сама по собі майже нічого не говорить про ступінь вивченості та можливість освоєння родовища. Для правильної оцінки потрібно знати, що саме підраховано, за якою класифікацією, з яким рівнем геологічної та економічної обґрунтованості і на яку дату.

В описах родовищ можна зустріти запаси, ресурси, прогнозні оцінки, категорії геологічної вивченості та цифрові коди класів. Ці показники не є взаємозамінними. Особливо уважно потрібно працювати з українськими геологічними матеріалами та міжнародною інвестиційною звітністю. Українська Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр та системи звітності сімейства CRIRSCO використовують різні структури класифікації. Тому однакова або схожа термінологія не означає автоматичної відповідності категорій.

1. Чому недостатньо знати лише кількість корисної копалини?

Припустимо, в описі об’єкта зазначено 10 млн тонн корисної копалини. Для первинної оцінки цього недостатньо. Потрібно з’ясувати:

чи йдеться про запаси або ресурси;
до якої категорії або класу вони віднесені;
якими геологічними роботами підтверджена оцінка;
чи виконувалась геолого-економічна оцінка;
за якими параметрами та кондиціями проводився підрахунок;
коли була виконана або затверджена оцінка.

Дві однакові цифри можуть характеризувати об’єкти з принципово різним рівнем визначеності. В одному випадку геологічна будова може бути детально вивчена бурінням і випробуваннями, в іншому оцінка може значною мірою спиратися на екстраполяцію або геологічну аналогію.

Практичне правило: не використовуйте число запасів або ресурсів окремо від назви категорії, класу, дати оцінки та документа, з якого воно отримане.

2. Що в українській системі означають запаси?

Українська класифікація розрізняє запаси за ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення. Розвідані запаси характеризують частину корисної копалини, кількість, якість, технологічні властивості та умови залягання якої вивчені з повнотою, достатньою для опрацювання проєктів будівництва гірничодобувних об’єктів і об’єктів з переробки мінеральної сировини. Попередньо розвідані запаси мають нижчий ступінь детальності вивчення: наявної інформації має бути достатньо для визначення промислового значення родовища, але це не тотожне рівню детальності розвіданих запасів. При цьому геологічна вивченість — лише одна характеристика. Українська система також враховує ступінь техніко-економічного вивчення та промислове значення запасів. Тому слово «запаси» саме по собі ще не відповідає на питання, наскільки підготовленою до освоєння є конкретна частина родовища.

Що перевірити: категорію геологічної вивченості, код класу запасів, матеріали геолого-економічної оцінки та документ, яким зафіксовані результати оцінки.

3. Що означають перспективні та прогнозні ресурси?

Ресурси характеризують потенціал, який має інший рівень визначеності порівняно із запасами. Перспективні ресурси оцінюються в межах продуктивних площ, де вже відомі родовища відповідного геолого-промислового типу. Їх оцінка може базуватися на результатах геологічних, геофізичних, геохімічних та інших досліджень, а також на інтерпретації даних і геологічній аналогії. Прогнозні ресурси характеризують потенційну можливість формування родовищ певного типу на перспективних територіях, де промислові родовища ще можуть бути не відкриті. Така оцінка значною мірою спирається на геологічні передумови та аналогію з відомими продуктивними територіями. Тому ресурсна оцінка може бути важливою для визначення потенціалу території або планування подальших геологорозвідувальних робіт, але її не слід додавати до підтверджених запасів так, ніби це однакова за рівнем достовірності величина.

Як трактувати: чим більше оцінка залежить від прогнозу, екстраполяції та геологічної аналогії, тим більшу роль у подальшій оцінці відіграють додаткові геологорозвідувальні роботи.

4. Що означають балансові запаси?

У документації українських родовищ часто зустрічається термін «балансові запаси». Він має економічний зміст у межах української системи класифікації. Балансовими є запаси, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки техніко-економічними розрахунками або відповідними фактичними показниками обґрунтована економічна ефективність видобування. Ключові слова тут — «на момент оцінки». Економічні умови можуть змінюватися. Іншими можуть стати ціни на продукцію, вартість енергії, обладнання, логістики, заробітної плати або екологічних заходів. Може змінитися й технологія переробки. Тому історичний статус балансових запасів є важливою характеристикою родовища, але не замінює актуальної економічної моделі проєкту.

Що перевірити: дату геолого-економічної оцінки, використані кондиції, технологічну схему, ціни та основні економічні припущення, на яких ґрунтувався висновок.

5. Чим відрізняється підхід CRIRSCO?

У міжнародній інвестиційній практиці широко використовуються стандарти звітності сімейства CRIRSCO, до яких належать, зокрема, JORC, PERC, CIM та інші національні й регіональні стандарти. У системі CRIRSCO Mineral Resources поділяються за зростанням рівня геологічної вивченості та впевненості на:

Inferred Mineral Resources;
Indicated Mineral Resources;
Measured Mineral Resources.

Mineral Reserves поділяються на:

Probable Mineral Reserves;
Proved Mineral Reserves.

Але Mineral Reserve — це не просто Mineral Resource із більшою кількістю свердловин. Для переходу від ресурсів до запасів необхідно врахувати так звані Modifying Factors: гірничі, технологічні, економічні, маркетингові, правові, екологічні, соціальні та інші фактори, що можуть впливати на можливість економічного видобування. Саме тому міжнародна оцінка запасів пов’язує геологічну впевненість із реалістичністю майбутнього гірничого проєкту.

Важливо: Mineral Resource у термінології CRIRSCO не означає всю відому мінералізацію. Для неї повинні існувати обґрунтовані перспективи майбутнього економічного видобування.

6. Чи можна просто перевести українські категорії в JORC або CRIRSCO?

Механічне зіставлення категорій може створити хибне уявлення про рівень достовірності даних. Українська класифікація та стандарти CRIRSCO оцінюють геологічну вивченість, економічне значення та ступінь підготовленості об’єкта за власними правилами й процедурами. В українських нормативних і методичних документах для окремих видів корисних копалин існують зіставлення певних класів із міжнародними категоріями. Однак це не означає, що будь-яку історичну категорію запасів конкретного родовища можна автоматично перейменувати в Measured, Indicated, Proved або Probable. Для міжнародної звітності необхідно оцінити вихідні дані, методику підрахунку, якість геологічної інформації, застосовані кондиції та інші суттєві фактори відповідно до вимог обраного стандарту.

Практичне правило: якщо в документації родовища наведена українська категорія або код класу, на першому етапі краще залишити їх у первинному вигляді та пояснити систему, за якою вони визначені. Міжнародний еквівалент слід зазначати лише тоді, коли таке зіставлення належним чином обґрунтоване.

7. Чому важлива дата оцінки?

Запаси не слід сприймати як незмінну характеристику родовища. Навіть якщо геологічне тіло фізично не змінилося, можуть змінитися критерії, за якими частину мінералізації вважають придатною для економічного освоєння. Для старих оцінок варто перевірити:

коли виконувалися основні геологорозвідувальні роботи;
коли проводився останній підрахунок або перерахунок запасів;
які кондиції використовувалися;
яка технологія переробки передбачалася;
які товарні продукти враховувалися;
на яких економічних припущеннях базувалася оцінка.

Історична геологічна інформація може залишатися надзвичайно цінною. Проте геологічна цінність вихідних даних і актуальність економічного висновку — різні питання.

Як трактувати: старий звіт не потрібно автоматично вважати непридатним. Потрібно окремо оцінити якість первинних геологічних даних і актуальність зроблених на їх основі техніко-економічних висновків.

8. Які документи потрібно запросити?

Для перевірки наведеної в описі родовища цифри недостатньо отримати таблицю із запасами. Залежно від об’єкта доцільно запросити:

геологічний звіт;
матеріали підрахунку або перерахунку запасів;
протоколи та інші доступні матеріали державної експертизи й оцінки запасів;
плани підрахунку запасів і геологічні розрізи;
каталог свердловин і результати випробувань;
матеріали технологічних досліджень;
матеріали геолого-економічної оцінки;
відомості про застосовані кондиції;
дані про зміни запасів після проведення оцінки.

Це дозволяє перейти від питання «скільки тонн зазначено?» до важливіших питань: звідки взялася ця цифра, що саме вона характеризує і наскільки її можна використовувати для поточного інвестиційного аналізу?

Як читати дані про запаси та ресурси?

Для первинної оцінки зручно перевіряти п’ять характеристик разом:

Обсяг: скільки корисної копалини або компонента оцінено.
Категорія: який рівень вивченості має ця оцінка.
Класифікація: за якою системою наведені категорії та класи.
Дата: коли виконувалась геологічна та економічна оцінка.
Джерело: якими звітами, випробуваннями та офіційними матеріалами підтверджена цифра.

Тільки після цього показник запасів або ресурсів можна коректно використовувати для порівняння родовищ і подальшого інвестиційного аналізу. Одна велика цифра не робить родовище великим інвестиційним проєктом. Значення має те, що стоїть за цією цифрою: геологічні дані, рівень їх достовірності, технологічна можливість отримання товарної продукції та економічні умови освоєння.